ЯК ЕКСТРЕМАЛЬНА СПЕКА ВПЛИВАЄ НА БДЖОЛИНІ РОДИНИ ТА «ДИКИХ» КОМАХ

     Вважають, що у бджолиної сім’ї існує досконалий захист від високої температури довкілля. Навіть якщо температура «за бортом» перевищує 40°С, це особливо не шкодить: бджоли покидають гніздо, викучуються під прилітною дошкою, активно вентилюють житло, зволожують його і тим самим знижують температуру. Буває, звичайно, коли недбайливий бджоляр, залишивши вулик під палючим сонцем де не будь у степах херсонщини, скаржиться на втрати, але це виняток. Однак, якщо ми не бачимо, як після літньої спеки бджоли викидають зварених лялечок і з вулика не витікає мед з рамок, які розплавилися, то це не означає, що обійшлося без втрат. Вони очікуються з несподіваного боку.

Червень минулого року в Західній Канаді був характерний тим, що протягом декількох днів температура піднімалася вище за 42°C, при цьому в Літтоні (Британська Колумбія), було зареєстровано 49,6°C – найвища температура, яка коли-небудь була зареєстрована в Канаді. У провінції було оголошено надзвичайний стан, який тривав 56 днів. Від спеки страждали люди (вмирали більше, ніж звичайно), ліси від пожеж, також дісталося бджолам. Пасічники заявляли про загибель бджолиних маток та послаблення слабких сімей аж до їхньої загибелі. Відомий канадський пасічник і дослідник бджіл Емілі Хакстер заявив, що спостерігав у цей час масовий відхід трутнів на своїй пасіці. Від стресу, викликаного спекою вони падали на землю та дахи вулика, у них відбувалася еякуляція і вони гинули. Вчений навів дані, отримані раніше в результаті своїх досліджень, згідно з якими через шість годин при температурі +42°С гине 50% трутнів. За іншими даними, до 77% самців помирають від впливу цієї температури за чотири години. Тобто аномально високі температури насамперед б’ють по самцях бджолиних сімей. Крім того, з’ясувалося, що через 2 години за температури 42°С гине близько третини сперматозоїдів в еякуляті трутнів. При більшій експозиції часу ступінь стерилізації самців зростала.

Це означає, що після аномальної спеки у молодих маток, що вийшли на обліт, буде менше можливостей для якісного спарювання. Адже кількість трутнів та їх якість буде суттєво знижена.Саме в цьому Хакстер вбачає головні негативні наслідки аномальної спеки. Але не тільки…

Відомо, що матки спарюються і зберігають сперму у своєму тільці протягом усього свого життя (до 5 років). Встановлено, що у королев, які зазнавали впливу температури вище 38°C протягом двох годин, частина сперматозоїдів втрачала життєздатність.Саме цим може пояснюватися ситуація, коли через сильну літню спеку матка раптом з розряду «хороша» несподівано переходить у категорію «посередня».

Інформація про втрату репродуктивності трутнів у погодних аномаліях практично стосується всіх бджолярів. Адже відомо, що місцеві бджолярі вважають за краще не виводити маток, не займатися селекцією, а купувати цей живий товар. 250 тисяч молодих маток прибувають у країну із різних куточків планети щороку. В основному з Каліфорнії та Гаваїв. Ще з Чилі, Австралії та Нової Зеландії. Імпортують маток також із Європи, зокрема й з України. За твердженням Хакстера, матки представниці південних порід краще переносять спеку і втрати серед них менші, ніж серед європейських порід (зате європейські породи краще переносять зимівлю).

Бджоли, як особливо корисні для людства особини, перебувають у більшій безпеці порівняно з «дикими» комахами. Людина дуже винахідлива щодо мінімізації втрат, особливо якщо обізнана про небезпеку і методи боротьби з нею. Ентомологи встановили, що сильна спека істотно впливає на плодючість різних жуків, мух, метеликів, ос та інших комах, у тому числі й корисних, що беруть участь у запиленні рослин. Наприклад, джмелів. Вчені прогнозують масове скорочення цих комах у міру того, як частота періодів із рекордною температурою буде збережена або зростатиме. Вже встановлено, що у борошняного жука Tribolium castaneum сини батьків, які зазнавали теплового стресу, мають знижену фертильність, незважаючи на те, що самі ніколи не відчували спеки. Все йде до того, що частина комах залишить звичний для них ареал проживання, а наслідки таких змін для екології взагалі і людини зокрема, поки що незрозумілі.

 

Інвентар бджоляра